Що робити ГО зараз, щоб мати майбутнє: влучні думки та корисні поради експертів
18 вересня 2021 року в межах Школи громадських організацій у Харкові відбулася панельна дискусія "Що робити ГО зараз, щоб мати майбутнє".
01.09.2021
Експерти обговорили сучасні тенденції громадського сектору в Україні, фактори успіху ГО, формування лідерства, пошук фінансування та роботу в умовах карантину.
Учасниками панельної дискусії стали:
- Ірина Бек – директорка Інституту лідерства та управління Українського католицького університету
- Вікторія Черевко – регіональна представниця програми «Долучайся» у Харкові (USAID/ENGAGE)
- Денис Ткачов – керівник Східного регіонального хабу програми U-LEAD з Європою від GIZ (Донецька, Луганська, Полтавська, Сумська, Харківська та Черкаська області)
- Ірина Фоменко – голова правління громадської організації «Фонд «Професійний розвиток Харкова»»
Подивитися записи панельної дискусії та інших активностей можна за посиланням: https://bit.ly/3EPM4Rd
Під час дискусії експерти окреслили сучасний стан громадського сектору та, спираючись на власний досвід, поділилися баченням розвитку громадських організацій у наступні декілька років. Вони звернули увагу такі тенденції:
Професіоналізація — громадські організації частіше розглядаються не як об'єднання волонтерів, а як провайдери соціальних послуг. Це веде до диверсифікації ринку послуг, системності роботи громадських організацій, а отже, і до якісного задоволення потреб людей. Учасники дискусії вважають, що професіоналізація громадського сектору відбувається і на національному рівні, і на локальному.
Еволюційний розвиток — громадські організації, що з'являються в останні роки, здебільшого проходять поступовий шлях від об'єднання однодумців навколо однієї проблеми до юридичного оформлення та інституціоналізації. Тоді ж як у минулому були типовими ситуації, коли юридичне оформлення здійснювалося механічно, лише для отримання грантової чи іншої допомоги, а усвідомлення проблеми та формування спільноти відкладалося на потім.
Кластеризація громадського сектору має дві сторони: з одного боку, коли ГО працюють та вдосконалюються в межах конкретної тематики, вони спроможні до реалізації потужних проєктів. З іншого боку, ми спостерігаємо "бульбашковість", що проявляється в обмеженій взаємодії між громадськими організаціями, навіть, якщо вони схожі за сферою діяльності.
Під час дискусії експерти окреслили сучасний стан громадського сектору та, спираючись на власний досвід, поділилися баченням розвитку громадських організацій у наступні декілька років. Вони звернули увагу такі тенденції:
Професіоналізація — громадські організації частіше розглядаються не як об'єднання волонтерів, а як провайдери соціальних послуг. Це веде до диверсифікації ринку послуг, системності роботи громадських організацій, а отже, і до якісного задоволення потреб людей. Учасники дискусії вважають, що професіоналізація громадського сектору відбувається і на національному рівні, і на локальному.
Еволюційний розвиток — громадські організації, що з'являються в останні роки, здебільшого проходять поступовий шлях від об'єднання однодумців навколо однієї проблеми до юридичного оформлення та інституціоналізації. Тоді ж як у минулому були типовими ситуації, коли юридичне оформлення здійснювалося механічно, лише для отримання грантової чи іншої допомоги, а усвідомлення проблеми та формування спільноти відкладалося на потім.
Кластеризація громадського сектору має дві сторони: з одного боку, коли ГО працюють та вдосконалюються в межах конкретної тематики, вони спроможні до реалізації потужних проєктів. З іншого боку, ми спостерігаємо "бульбашковість", що проявляється в обмеженій взаємодії між громадськими організаціями, навіть, якщо вони схожі за сферою діяльності.
Серед негативних тенденцій учасники виокремили:
Демотивацію співробітників та волонтерів, що веде до вигорання, сліпоти до можливостей. На думку експертів, протидіяти демотивації допомагає осмислення та прийняття важливості рутинної роботи, а також гуртування команди навколо малих перемог, святкування навіть не дуже масштабних результатів роботи.
Брак лідерства — відсутність людей, що могли б надихати та вести за собою інших членів організації, людей, готових брати на себе відповідальність за долю організації.
Демотивацію співробітників та волонтерів, що веде до вигорання, сліпоти до можливостей. На думку експертів, протидіяти демотивації допомагає осмислення та прийняття важливості рутинної роботи, а також гуртування команди навколо малих перемог, святкування навіть не дуже масштабних результатів роботи.
Брак лідерства — відсутність людей, що могли б надихати та вести за собою інших членів організації, людей, готових брати на себе відповідальність за долю організації.
Крім того, учасники панельної дискусії висловили декілька порад, що допоможуть молодим громадським організаціям:
- Зрозуміти, до чого лежить серце, з чим хочеться пов'язати власне життя.
- Узгодити бажання команди з потребами аудиторії.
- Знайти команду однодумців зі схожими цінностями.
- Постійно оцінювати, де можна знайти грошову та моральну підтримку для реалізації ідеї
- Аналізувати свої успіхи та помилки
- Змінюватися відповідно до контексту й потреб бенефіціарів.
- Завжди мати стратегію та пріоритезувати свою діяльність.
- Налагоджувати партнерство з іншими організаціями та отримувати ефект синергії.
- Бути в тренді, пробувати нове. Зараз це про молодь та ТікТок.
Усі учасники панельної дискусії погодилися, що розвиток лідерства відіграє значну роль у громадському секторі. Лідерство не є вродженою здатністю, вважають експерти. Зараз у нашому доступі багато можливостей для розвитку, зокрема завдяки програмам та проєктам Інституту лідерства та управління Українського католицького університету. Ірина Бек відзначила тренд на поширення концепції ситуаційного лідерства: в організації може бути декілька лідерів, які в залежності від ситуації та власної експертизи керують окремими процесами та приймають відповідні рішення.
І, звичайно, учасники говорили про можливості для громадських організацій в умовах карантину. Денис Ткачов та Вікторія Черевко звернули увагу на те, що онлайн додав глобального контексту до роботи локальних організацій, а професійна комунікація через онлайн-конференції дозволяє швидше вчитися й поширювати кращі практики роботи.
Окремий блок дискусії — це про можливість отримати цільове фінансування на діяльність організації. Денис Ткачов зазначив, що для організацій кожного рівня розвитку доступні відповідні конкурси та можливості. А реалізація невеликих проєктів для молодих ГО — це можливість зарекомендувати себе та підвищити рівень професіоналізму в організації. Ірина Фоменко вважає, що відсутність грантового досвіду може бути компенсована діяльністю без фінансової підтримки донорів. У такий спосіб організація розвиває репутацію та демонструє професіоналізм.
Півтори години панельної дискусії промайнули досить швидко, але отриманих інсайтів та корисних порад вистачить ще надовго. Сподіваємося, що висловлені експертами думки допоможуть громадським організаціям стати більше впевненими та обізнаними на шляху до своїх цілей.
Школу громадських організацій організували та провели ГО "Фонд "Професійний розвиток Харкова", Інститут лідерства та управління Українського католицького університету.
Захід став можливим завдяки проєкту "Зміцнення громадянського активізму серед молоді", що реалізується Фондом «Професійний розвиток Харкова» за щирої підтримки National Endowment for Democracy (NED).
Школу громадських організацій організували та провели ГО "Фонд "Професійний розвиток Харкова", Інститут лідерства та управління Українського католицького університету.
Захід став можливим завдяки проєкту "Зміцнення громадянського активізму серед молоді", що реалізується Фондом «Професійний розвиток Харкова» за щирої підтримки National Endowment for Democracy (NED).
Останні новини
© 2020 Фонд "Професійний розвиток Харкова"
